Подолання стигми та новий початок у житті з ВІЛ

Олена дізналася про свій ВІЛ-позитивний статус понад десять років тому. Ця новина стала для неї справжнім шоком і викликала почуття безвиході. Вона відчула, що тепер вона позначена для суспільства, і цей емоційний тягар суттєво вплинув на її життя. Спочатку Олена намагалася уникати спілкування з іншими, замкнувшись у собі, і намагаючись самостійно впоратися зі своїми страхами та стигмою. Вона не могла знайти сил для того, щоб прийняти свій діагноз і розпочати лікування.

Проте, після тривалих роздумів, Олена прийняла важливе рішення – звернутися за допомогою до програми догляду і підтримки в БО "100 відсотків життя. Київський регіон". Цей крок став вирішальним для її майбутнього, адже він відкрив їй нові можливості та дав шанс на зміни.

Підтримка та допомога на кожному етапі

Олена почала відвідувати консультації з соціальним працівником. Саме тут вона отримала всю необхідну підтримку та інформацію, яка допомогла їй усвідомити, що жити з ВІЛ – це не вирок, і що її статус не повинен визначати її ідентичність. Соціальний працівник пояснив їй, як важливо отримувати належне лікування і допомогу для підтримки здоров’я, а також підтримав її в боротьбі зі стигмою, яка оточувала її діагноз.

Окрему роль у зміні ставлення Олени до себе відіграли сесії з психологом. Завдяки психологічній підтримці вона змогла знову знайти в собі сили та ресурси для боротьби. На цих зустрічах Олена навчалася долати стигму, працювала над відновленням самооцінки та отримала практичні поради для покращення якості свого життя. Психолог допоміг їй зрозуміти, як управляти своїм станом, щоб жити повноцінним і щасливим життям.

Повернення до нормального життя

Сьогодні Олена живе повним, активним життям. Вона відчуває себе вільною від стигми, яка раніше її обтяжувала, і не дозволяє своєму ВІЛ-статусу визначати її життя. Історія Олени – це яскравий приклад того, як за підтримки кваліфікованих фахівців можна подолати труднощі, відновити внутрішню гармонію та знайти сили для нового початку.

Послуги та методи допомоги, надані Олені:

1. Первинна консультація: Оцінка потреб та виявлення проблеми, налагодження довірливих відносин.
2. Психоемоційна підтримка: Формування серйозного та об’єктивного ставлення до власного здоров’я.
3. Допомога в поновленні на медичний облік і отримання АРТ.
4. Контроль за дотриманням графіку прийому медичних препаратів.
5. Інформація щодо основних аспектів життя з ВІЛ та її впливу на стан здоров’я.
6. Консультування щодо важливості вчасного обстеження та регулярного прийому препаратів, а також щодо опортуністичних захворювань.
7. Психологічна підтримка: Допомога у боротьбі зі стигмою та відновлення самооцінки.
8. Формування прихильності до АРТ: Роз’яснення важливості вчасної діагностики на СД4, ВН.
9. Матеріальна допомога: Продуктові набори для підтримки в процесі лікування.
10. Навчання життю з ВІЛ: Надання необхідної інформації про АРТ та особливості прийому ліків.
11. Допомога в дотриманні графіку прийому АРТ.

Результат допомоги:

1. Олена відновила АРТ і регулярно отримує лікування.
2. Вона відновила свою самооцінку і почала жити повноцінним життям без страху та стигми.
3. Клієнтка регулярно відвідує лікаря та активно приймає терапію.
4. Олена отримала основні знання щодо свого стану та тепер задоволена своїм здоров’ям, а також вдячна за надану підтримку.

Висновок

За допомогою соціальних працівників, психологів і медичних спеціалістів, Олена змогла знайти нові сили для змін і повернутися до повноцінного життя. Вона довела, що навіть у найскладніші моменти життя важливо не здаватися і шукати шляхи для поліпшення свого стану.