Чому люди без постійного місця проживання частіше хворіють на туберкульоз?
Туберкульоз - одна з найпоширеніших інфекційних хвороб у світі, і, на жаль, він не обходить сторонкою найбільш уразливі групи населення. Однією з таких груп є люди без постійного місця проживання (БПМП). Статистика показує, що серед бездомних рівень захворюваності на туберкульоз значно вищий, ніж серед загальної популяції. Причини цього феномену є комплексними і пов’язані з соціальними, економічними та медичними факторами. У цій статті ми розглянемо, чому ці люди піддаються більшому ризику зараження туберкульозом.
1. Слабка імунна система через бідність і недоїдання
Одна з головних причин, чому бездомні частіше хворіють на туберкульоз, — це слабка імунна система, яка є наслідком бідності, хронічного недоїдання і відсутності належного медичного догляду. Бідність значно знижує здатність організму боротися з інфекціями, у тому числі з туберкульозом. Люди без постійного місця проживання часто мають обмежений доступ до їжі, багатої на поживні речовини, що є основою для підтримки здоров'я.
Хронічне недоїдання спричиняє дефіцит важливих вітамінів і мінералів, таких як вітаміни групи B, вітамін D та залізо, що прямо впливає на здатність імунної системи протистояти інфекціям. Відсутність стабільного раціону харчування, зокрема білків і вітамінів, сприяє ослабленню організму, роблячи людей більш вразливими до різних хвороб, у тому числі й туберкульозу.
2. Висока щільність населення і погані умови життя
Люди без постійного місця проживання часто живуть в умовах, де відсутні базові санітарні умови, що сприяє поширенню інфекцій. Зокрема, у великих містах багато бездомних збираються в групи, де їм доводиться спати в тісних приміщеннях або навіть на вулиці, що збільшує ймовірність контакту з носієм туберкульозної палички. Багато з цих людей страждають від перенаселених притулків, де немає належного вентиляційного потоку і, як наслідок, збільшується концентрація бактерій у повітрі.
Туберкульоз передається через повітря, тому в місцях з високою щільністю людей, де немає можливості для достатнього очищення повітря і постійного контакту з іншими людьми, ризик зараження значно зростає.
3. Відсутність доступу до медичних послуг і лікування
Люди без постійного місця проживання мають обмежений доступ до медичних послуг через різні бар'єри: відсутність постійного місця реєстрації, фінансові труднощі, страх перед медичними установами або безпосередня відсутність можливості звернутися до лікаря. Це означає, що багато з них не проходять обов'язкові медичні огляди, не отримують вакцин і не проходять профілактичне лікування.
Туберкульоз може розвиватися роками, і людина може бути носієм хвороби без явних симптомів. Без лікування хвороба прогресує і стає заразною, що сприяє поширенню інфекції серед інших осіб, які знаходяться в близькому контакті.
4. Шкідливі звички та супутні захворювання
Люди без постійного місця проживання часто мають шкідливі звички, такі як вживання алкоголю або наркотиків, що значно підвищує ризик захворіти на туберкульоз. Алкоголь і наркотики послаблюють імунну систему, що дає можливість бактеріям туберкульозу розвиватися швидше. Крім того, вживання наркотичних засобів часто пов'язане з нерегулярним харчуванням і відсутністю належного догляду за здоров’ям, що також сприяє виникненню та прогресуванню захворювань, зокрема туберкульозу.
Зі збільшенням рівня захворюваності на ВІЛ серед бездомних людей, також зростає і ймовірність того, що ці особи будуть хворіти на туберкульоз. ВІЛ значно послаблює імунну систему, що робить організм ще більш вразливим до інфекцій, зокрема туберкульозу.
5. Стигматизація і соціальна ізоляція
Існує також соціальна ізоляція, пов'язана з бездомністю. Страх бути відкинутим або стигматизованим за наявність туберкульозу може призвести до того, що людина не звертається за медичною допомогою. Багато бездомних бояться, що якщо вони зізнаються в тому, що захворіли на туберкульоз, вони будуть ще більше відкинуті суспільством або втрачатимуть доступ до гуманітарної допомоги та притулків.
6. Психологічні фактори
Наявність психологічних проблем, таких як депресія, тривожність, або посттравматичний стресовий розлад, також може сприяти погіршенню здоров'я людей без постійного місця проживання. Постійний стрес, пов'язаний з бездомністю, може ослабити імунітет і створити сприятливі умови для розвитку інфекційних захворювань, таких як туберкульоз.