💋💵 Секс-робота в Україні: між правом, ризиками та безпекою

Тема секс-роботи (проституції) в Україні — складна, чутлива й часто стигматизована. Хтось засуджує, хтось підтримує, а хтось воліє мовчати. Але перш за все варто пам’ятати: за кожною історією — жива людина, яка має право на гідність, безпеку й повагу.

В Україні секс-робота не легалізована, але й не є кримінальним злочином.

Кримінального покарання за надання сексуальних послуг за винагороду немає.
Проте згідно зі статтею 181¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, заняття проституцією карається штрафом (від 85 до 255 грн, або громадські роботи).
Втягнення, примушування до проституції, сутенерство, організація борделів — це вже кримінальні злочини (Кримінальний кодекс України, ст. 302–303). Вони передбачають позбавлення волі.
Закон чітко забороняє залучення неповнолітніх до будь-яких форм сексуальної експлуатації.

Тобто, якщо людина самостійно надає сексуальні послуги — вона не вчиняє злочин, але підлягає адміністративній відповідальності. А ось ті, хто експлуатує, контролює або примушує — вчиняють тяжкий злочин.

Чому секс-робота в Україні залишається небезпечною?

Через напівлегальний статус, секс-працівниці й секс-працівники стикаються з численними ризиками:
- відсутність офіційного захисту з боку держави;
- страх перед правоохоронними органами;
- ризик насильства з боку клієнтів або сутенерів;
- неможливість захистити свої права у суді;
- відсутність соціальних гарантій;
- стигма й дискримінація;
- високий ризик інфікування ІПСШ, ВІЛ, гепатитами.

Що кажуть самі секс-працівники?

Досвід дуже різний.

Є ті, хто:
- свідомо обрали цей шлях;
- контролюють умови, з ким працювати;
- встановлюють власні межі та дбають про безпеку;
- заробляють на життя і мають плани на майбутнє.

А є ті, хто:
- опинилися у секс-роботі через бідність;
- зазнають примусу або контролю з боку інших;
- не можуть відмовитися клієнту;
- не мають можливості використовувати презервативи;
в- ідчувають себе беззахисними.

Саме останні ситуації особливо небезпечні й потребують втручання держави та правозахисників.

Чи потрібна легалізація?

Це питання активно обговорюється в Україні. Прихильники легалізації або декриміналізації вважають, що це:
- зменшить ризики для життя та здоров’я секс-працівників;
- дозволить їм отримати доступ до медичних і соціальних послуг;
- допоможе боротися з експлуатацією та торгівлею людьми;
- зменшить рівень корупції та насильства.

Противники побоюються зростання попиту та моральних наслідків.Поки що в Україні немає офіційної політики, яка б дозволяла секс-працівникам працювати легально й безпечно.

Що можна зробити вже зараз для безпеки?

Незалежно від статусу, кожна людина має право на безпеку та здоров’я.

Рекомендації:
- завжди використовувати презервативи та лубриканти;
- регулярно проходити тестування на ВІЛ, вірусні гепатити В і С, сифіліс;
- розглянути можливість використання PrEP (доконтактної профілактики ВІЛ) — це сучасний і ефективний спосіб захисту;
- звертатися по допомогу до організацій, які підтримують секс-працівників;
- не соромитися отримувати консультації, медичну та психологічну підтримку.

Де отримати безпечні послуги?

Ви можете безкоштовно перевіритися на ВІЛ, вірусний гепатит B і C та сифіліс, отримати безкоштовно презервативи, лубриканти а також отримати профілактику PrEP (ДКП) — захист від ВІЛ за посиланням:  https://goporuch.org.ua/ngom